ЧАСТИНИ МОВИ
ЛІТЕРАТУРА
Дидактичний
матеріал для 9 класу
З-поміж поданих речень
виписати складні. У кожному з них підкреслити граматичні основи.
І. А зоря тремтіла,
мов тернина, і світила в серце Україна. (М.Сингаївський.) Наша слава –
українська держава. (Нар.творч.) Вже є Україна, але українців ще майже нема.
(А.Листопад.) Там волю діди боронили і там поховали її; я вірю: святі їх могили
розбуркали б сили мої. (Б.Грінченко.) Народ мій є! В його волячих жилах
козацька кров пульсує і гуде! (В.Симоненко.) Коли в людини є народ, тоді вона
уже людина. (Л.Костенко.)
ІІ. Правда світліша
за сонце. Правда і в морі не втоне. Правда і з дна моря виринає, а неправда
потопає. Мала правда велику брехню переможе. Павда – хліб зароблений, а
брехня – крадений. Правду говорить не язик, а душа. Все минеться, одна правда
зостанеться. Стій за правду горою, тоді люди будуть з тобою. Правда жартів не
любить. Брехень багато, а правда одна. Правда світліша за сонце, та її зі
свічкою шукають.
Народна
творчість.
*Пояснювальний диктант. Назвати
речення безсполучникові та сполучникові.
Все минає, та пам’ять
не гасне в тобі. (Г.Коваль.) Один у другого питаєм: нащо нас мати привела?
(Т.Шевченко.) Доскіпуюсь, допитуюся: хто я? (П.Перебийніс.) Ще змалечку
треба вчитись, як на світі жити. (Т.Шевченко.) Уже в людей в коморі повно
хліба, а я свою лиш засіваю ниву. (Н.Пукас.) Живемо, поки сміємось, сміємось,
поки живемо (Є.Гуцало.) Жила б і розцвітала Україна, а більшої я щедрості й не
жду. (М.Гурець.)
* Думку, висловлену кожною парою
речень, передати складним реченням, використавши подані в дужках
сполучники (де потрібно, змінити порядок слів, опустити слова). Вказати речення
зі зв’язком сурядності та речення зі зв’язком підрядності.
o З
дерев посиплеться осіннє золото. Невдовзі налетять вітри (і ).
o Стрункі
тополі посмутнішають. Оголиться їхні міцне гілля (якщо, коли).
o Берези
зіщуляться. Беззахисно засвітяться їхні білокорі стовбури (тому що, бо).
o Почервоніє
різьблене кленове листя. Гілки привітно шелестітимуть, з ним прощаючись
(але, проте).
* Прочитати речення, довести, що
кожне з них є складним. Вказати безсполучникові складні речення. Серед
сполучникових складних речень визначити й записати ті, частини яких є
рівноправними. Назвати сполучники, якими з’єднано частини
виписаних речень.
Не суне орда
татарська, ранкові пливуть тумани, заснула моя Вкраїна, дрімають і отамани.
(В.Осадчий.) Я з того краю, де народ надіється на кращу долю. (Б.Дегтярьов.) Я
зву планету рідною за те, що є на цій планеті Україна. (П.Перебийніс.) Мені в
далекому Парижі приснилась рідна сторона: серед любисткової тиші дрімає хата
чепурна. (Д.Луценко.) Ми – удома, і хай це нас іноді гріє. (Н.Поклад.) То
заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриваються
контури сизуватої хмари. (А.Шиян.)
* Прочитати речення, визначити
граматичні основи кожного з них. Довести, що подані речення є складносурядними.
Визначити смислові зв’язки між частинами складносурядних речень.
Синіє ранок, і роса горить.
(М.Рильський.) Тремтить на колосках роса, а в
серці дзвонять небеса. (Д.Павличко.) Чи серце прислухалось до землі, а чи земля
до серця прислухалась? (Н.Пукас.) Вечори чебрецями заквітли, і на серце
лягли чебреці. (А.Малишко.) Квітки цвітуть, і золотом багряним, немов огнем,
долина пойнялась. (Леся Українка.) Нас ні бурі не скосили, ані шторми не
взяли. (П.Тичина.) Стояла мряка над
землею, а ми очима і душею ловили промені у млі. (Олександр Олесь.) Так мені
добре в цій печалі... Чи крила склав свої зухвалі, чи серце спалено щемить?
(І.Драч.) То зливи ходили, блискучі, як циркулі, то мжичка мала метушилася
видрібцем. (Л.Костенко.) Хоч ти підеш, а я залишусь, хоч я піду, а ти постеж.
Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась? (Нар.творч.)
* Переписати, на місці крапок
уставляючи сполучники сурядності. Пояснити вживання коми. До якої групи
належить кожен із вставлених сполучників?
На городах ще
вилежується туман, ... десь біля криниці його розкльовують півні, ... десь за
півнями косар клепає косу, ... за косарем на леваді озивається деркач,
... за ним з самої дороги виходить сонце, ... придорожня верба розкошує у
його короні. (М.Стельмах.) ... скрипка захрипла у зимному залі, ... серце
невтішне зайшлось від жалю. (Г.Ігнатенко.) Лиш де-не-де над темною синню
чайка сліпуче зблисне в повітрі ... з’явиться з-поміж хвиль самотній нирок,
виткнеться чорною голівкою і пірне знов. (О.Гончар.)
Для довідок.
І, а, а, а, і. Чи, чи. Або.
* Продовжити складнопідрядні
речення, додавши другу частину. Визначити смислові відношення між частинами, з’ясувати,
якими сполучниками їх поєднано між собою.
Я люблю своє місто,
... . Мелодія полонила мене, .... . Маю справжнього друга, ... .
Читання – великий труд і найчесніший вілпочинок, ... .
* Переписати, вставляючи
пропущені літери. Підкреслити граматичні основи речень.Пояснити вживання і
невживання коми між частинами складносурядних речень.
За вікном ш..почуться
тополі і пала осінній жар дібров. (Д.Луценко.) Над ст..пами сяє сонце, і
вітри літають там. (Олександр Олесь.) Полин запах, і кашка у м..ду сх..лилася
до сте..ки межової. (А.Малишко.) Сьогодні день вщерть сонця пов..н і груші гупають
в саду. (П.Малєєв.) Тут кож..н камінь пише заповіт і кожна гілка шле
адреси літу. (А.Малишко
* Переписати, розставляючи
пропущені розділові знаки
Вже листопад
підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку. (Л.Костенко.) Ще птиці
півсонні тремтять на сірій озерній воді і чайка повільно летить, крило
срібнопере поклавши на пасма холодної мли. (М.Бажан.) Дороги розмиті, і чується
крик журавлиний. (Л.Костенко.) Здається, чимало дощів пролилось і розмито
доріг. (Л.Первомайський.) За тихим степом тліють вечори, і сивим пилом криється
дорога. (А.Малишко.) Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над
гаями. (М.Рильський.)
* Диктант із коментуванням.
І. Засміється сонце
в небі золотому, і його проміння не спинить нікому! (Олександр Олесь.) Уже
поля благословлялися на день і красувалось добрим сонцем Придніпров’я.
(М.Стельмах.) Довкруги все яскраво-зелене і на всьому стоїть краплиста
роса. (У.Самчук.) Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї
неволі і, сідаючи за гору, обливало червоним світлом усе село. (Панас
Мирний.) Вирує піч – і полум’я руде звивається,
клекоче, плаче, стогне. (Р.Лубківський.) Сонце погасне, і ніч прилетить з
чарами, сріблом, красою. (Олександр Олесь.) Магічне око об'єктива
стріляє коротко – і ось уже вершиться колективне консервування різних
поз. (П.Перебийніс.)
ІІ. Стрепенувся
лист на гілці, і думкам тривожно стало. (М.Сингаївський.) А ти гілля
згойднеш – і кулька ртуті, вогнем сяйнувши, в трави упаде. (Н.Поклад.) Там біла
троянда розквітла і пахнуть її пелюстки. (П.Усенко.) Дівчина троянди поливала,
і кудись котилась хмар навала. (В.Сосюра.) Тут мальви квітнуть край вікна
і тінь від верб ляга на воду. (Б.Дегтярьов.) Пахне липою медово, і співає
соловей. (В.Сосюра.) Дощ пройшов – і Київ зеленіє.
(М.Рильський.) Долину сповнює дух м’яти і суниці, і по рясній траві
прослалась пишнота. (М.Бажан.) День побратався нарешті з погодою, в небо підніс
калинові знамена, і Леонтовичева мелодія переливалася до Шопена. (А.Малишко.)
* Пояснювальний диктант. З’ясувати
вид кожного зі складнопідрядних речень.
І. Пройди усі шляхи, що має їх життя. (І.Качуровський.) Життя – не скінчена
дорога, що кличе вдалину тебе. (Г.Коваль.) Така вже надходить пора, що
вистигла журавлина. (М.Доленго.) Згадався той бентежний стан душі, коли
жура приходить раптом в гості. (В.Бубир.) Є десь вікно, де мотиви
Сенсанса тихо звучать в тихім сяєві свіч. (Н.Диб’як.)
ІІ. Гори мріють про
небо, якого сягти не дано. Люди мріють про гори, яких не здолати людині.
(Г.Коваль.) В повітрі плавають маленькі НЛО, що відірвалися від
матері-кульбаби. (Н.Кошара.) Наступила та незручна тиша, коли один мовчить, а
другий не говорить. (М.Стельмах.) Ніч – мов з комина відьма, яка обібралась у
сажу. (Є.Гуцало.)
* Переписати речення, з’ясувати їх тип.
Підкреслити сполучники й сполучні слова, якими підрядні речення
з’єднуються з головними. Пояснити вживання розділових знаків.
І. Козацькі
традиції вимагали, щоб всі поважні справи обмірковувалися радою.
(А.Кащенко.) Нам завжди здається, що нива життя нашого найбільш поросла
дурманом. (М.Коцюбинський.) І треба нам, друже, у тямку те взять, що вчена
громада – могучая рать. (В.Мова.)
ІІ. Скільки дядьку
Оверку весен, запитайте в гаю зозуль. (В.Симоненко.) І тільки б знати, що
немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од століть. (Б.Олійник.) Молодість
тільки подумає, як почати. Старість уже знає, чим це закінчиться. (Г.Онкович.)
Не вірте в те, що все мина. (Г.Коваль.)
Комментариев нет:
Отправить комментарий